| | |
| атесто́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | атесто́вуватися, атесто́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | атесто́вуймося, атесто́вуймось |
| 2 особа | атесто́вуйся, атесто́вуйсь | атесто́вуйтеся, атесто́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атесто́вуватимуся, атесто́вуватимусь | атесто́вуватимемося, атесто́вуватимемось, атесто́вуватимемся |
| 2 особа | атесто́вуватимешся | атесто́вуватиметеся, атесто́вуватиметесь |
| 3 особа | атесто́вуватиметься | атесто́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атесто́вуюся, атесто́вуюсь | атесто́вуємося, атесто́вуємось, атесто́вуємся |
| 2 особа | атесто́вуєшся | атесто́вуєтеся, атесто́вуєтесь |
| 3 особа | атесто́вується | атесто́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| атесто́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | атесто́вувався, атесто́вувавсь | атесто́вувалися, атесто́вувались |
| жін. р. | атесто́вувалася, атесто́вувалась |
| сер. р. | атесто́вувалося, атесто́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| атесто́вувавшись |
