| | |
| атестува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | атестува́тися, атестува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | атесту́ймося, атесту́ймось |
| 2 особа | атесту́йся, атесту́йсь | атесту́йтеся, атесту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атестува́тимуся, атестува́тимусь | атестува́тимемося, атестува́тимемось, атестува́тимемся |
| 2 особа | атестува́тимешся | атестува́тиметеся, атестува́тиметесь |
| 3 особа | атестува́тиметься | атестува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | атесту́юся, атесту́юсь | атесту́ємося, атесту́ємось, атесту́ємся |
| 2 особа | атесту́єшся | атесту́єтеся, атесту́єтесь |
| 3 особа | атесту́ється | атесту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| атесту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | атестува́вся, атестува́всь | атестува́лися, атестува́лись |
| жін. р. | атестува́лася, атестува́лась |
| сер. р. | атестува́лося, атестува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| атестува́вшись |
