| ку́рчин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ку́рчин | ку́рчина | ку́рчине | ку́рчині |
| родовий | ку́рчиного | ку́рчиної | ку́рчиного | ку́рчиних |
| давальний | ку́рчиному | ку́рчиній | ку́рчиному | ку́рчиним |
| знахідний | ку́рчин, ку́рчиного | ку́рчину | ку́рчине | ку́рчині, ку́рчиних |
| орудний | ку́рчиним | ку́рчиною | ку́рчиним | ку́рчиними |
| місцевий | на/у ку́рчиному, ку́рчинім | на/у ку́рчиній | на/у ку́рчиному, ку́рчинім | на/у ку́рчиних |
| [розм.] | ||||