| | |
| кучеря́вити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кучеря́вити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кучеря́вмо |
| 2 особа | кучеря́в | кучеря́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кучеря́витиму | кучеря́витимемо, кучеря́витимем |
| 2 особа | кучеря́витимеш | кучеря́витимете |
| 3 особа | кучеря́витиме | кучеря́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кучеря́влю | кучеря́вимо, кучеря́вим |
| 2 особа | кучеря́виш | кучеря́вите |
| 3 особа | кучеря́вить | кучеря́влять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кучеря́влячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кучеря́вив | кучеря́вили |
| жін. р. | кучеря́вила |
| сер. р. | кучеря́вило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кучеря́вивши |
