Юрій Андрухович – Перверзія
Хлопчина дивився мені вслід (як я почув, його звати Черубіно), так, дивився мені вслід, затулившися від призахідного сонця сильною і ніжною водночас долонею. … Тим часом до церкви зайшов не першої молодості чужинець — із тих чоловіків, на яких звертаєш пильну увагу не лише на безлюдді. … Я дуже похвалив його за спосіб виконання — дещо затвердий як на італійську музику, але тим і своєрідний.