Skip to content Валятись, конати, мучитись тут, доки за якусь травинку пошлють тобі кулю в живіт і ти звалишся в останніх корчах десь під парканом у сміття, у вугільний пил? …
Світ про них не оповіщений, медалі за них не відлито, носить їх людина в собі як тайну душі своєї, як знак того, що й ти чогось вартий. …
— То, може, ти? …
То ти, Мотре? – А-а-а, ну то хто тобі винен… До речі, Сирота, ти все знаєш. …
Ти точно вчора не пив? …
Якби по-людському, то ти б його побачив, а не я! …
– Щодо армії, Сирота, то тут ти знову влучив. …
І якраз партизанський досвід, тільки не той, що ти подумав. …
– Як скажу напряму, то ти впадеш. …
А якщо ні – то ти мені розповіси все, що мене цікавить. Вiн був нинi дужо веселий, говiркий i дотепний, сипав жартами i забавляв, видимо, цiле товариство, бо всi громадилися i тиснулися круг нього. …
I тих–то духiв поєднати, жертвою поєднати, кровавою жертвою, – …
А як ще раз поважишся ту вказатися, то ти видру тi безвстиднi, гадючi очi! …
– А знаєш ти, побратиме Матiм, що я тобi скажу? 