БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі Posted on by / 0 Comment А що порожнечу чи прогалину можна все-таки залатати найрізноманітнішими додатковими визначеннями і оскільки різні латки можуть тут стати в пригоді, ви наплодили в своїй історії силу-силенну цих не усвідомлених вами самими винаходів – культур.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Отож руки перукарів завжди табу, і вони не насмілюються залагоджувати ними свої потреби, тож іншим доводиться годувати бідолах, наче великих дітей, та вони й справді є великі діти!
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Він же запалював скіпку і дивився на вогонь доти, доки вогник не заламував останнє колінце і не загасав.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment І не озираючись поплив через увесь передпокій (що за слово таке передпокій, чому це передпокій, коли то була зала, справжня зала, рівна своїми розмірами найбільшим почекальням світу!),
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Страшний гріх учинила ця дівчина, страшну мусить прийняти й кару…» Коли він свою довгу промову скінчив, уся зала, усі, хто тільки є, кидаються на дівчину, шматують її, топчуть ногами, і от знову вона лежить перед ним покалічена, як та жінка з відтятою ногою.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment Пролунав глухий вибух, і зала наповнилась запахом паленого тіла.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment – Закидайте мішки на дерева, видряпуйтесь і залазьте в мішки, а тоді прив’язуйтесь.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment Я, звісно, боявся залазити в каное. … Тривожно обмацував він очима стовбури гінких дерев і залите сонцем зелене віття високо над головою. … Але я не багатий, і сто фунтів залишили б у моєму бюджеті чималу дірку. … Зараз він піде додому, залагодить усе й заспокоїть їх.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Нерівності кам’яних східців здавалися збільшеними, повними тіней; Хімік і Лікар ішли довгим світляним коридором уздовж стіни, аж поки на перехресті перед ними постала простора зала – з двох боків її оточували колони, які стриміли з муру, мовби виростаючи з нього.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment Справа залагоджується. … — говорить Панас Павлович, і я бачу, як усе його лице заливає червоним. … З подихами вітру в хату залітає порох, і дрібні камінчики гостро колють лице. … Губи заломлені гидливо і здаються спухлими.
