Skip to content В таких випадках, ще й в кінці слів після приголосних (д, т, з, с, дз, ц, л, н) – …
Як не хотілося Івану няньчити меншого брата, та діватись було нікуди, хто ж, як не він? …
Здається, Петрику, ти вже дорослий хлопчик, а мені все доводиться тебе няньчити.