Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
ідола», як називали його в установі! … Отаких і треба тому ідолові! … От, ідоляка! … Так, ці ідоли ще живуть у нас, ще порушують іноді чистоту нашої думки. … Тепер, незважаючись уже виступити в своїй голизні, ці ідоли надівають личини мрій, безумних солодких поривів і бунтують нашу кров, що повинна спокійно живити мозок.