Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Іноді мене все ж таки вкладали до ліжка і тижнями пробували лікувати. … Тут же наші танки гуркотіли на танкодромі, закинутому в такі лісові нетрі, що мені здавалося іноді: жоден компас не виведе людину звідси. … Іноді болить мені в спині – нагадування про той лісовий танковий вимарш і про моє зелене молодецтво.