Вчутися Posted on by / 0 Comment вчу́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив вчу́тися, вчу́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа вчу́ється МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Випогодитися Posted on by / 0 Comment ви́погодитися – дієслово доконаного виду Інфінітив ви́погодитися, ви́погодитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа ви́погодиться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Вигодинитися Posted on by / 0 Comment ви́годинитися – дієслово доконаного виду Інфінітив ви́годинитися, ви́годинитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа ви́годиниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відхотітися Posted on by / 0 Comment відхоті́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив відхоті́тися, відхоті́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відхо́четься МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відригнутися Posted on by / 0 Comment відригну́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив відригну́тися, відригну́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відригне́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відпрагнутися Posted on by / 0 Comment відпра́гнутися – дієслово доконаного виду Інфінітив відпра́гнутися, відпра́гнутись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відпра́гнеться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Пощасливити Posted on by / 0 Comment пощасли́вити – дієслово доконаного виду (пощастити) Інфінітив пощасли́вити однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа пощасли́вить МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Перемеженитися Posted on by / 0 Comment перемеже́нитися – дієслово доконаного виду (обійтися) Інфінітив перемеже́нитися, перемеже́нитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа перемеже́ниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Спосудитися Posted on by / 0 Comment спосу́дитися – дієслово доконаного виду (пощастити) Інфінітив спосу́дитися, спосу́дитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа спосу́диться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Розвиднитися Posted on by / 0 Comment розви́днитися1 – дієслово доконаного виду (світати) Інфінітив розви́днитися, розви́днитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розви́дниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
