ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
Бо інакше його, як і всі інші сни, поїсть іржа забуття. … А яка дивна суміш іронії й самозречення в його очах, коли він холодно гляне на тебе…” – … На нього був звернутий погляд головного – страшний, але без іронії й самозречення. … Мабуть, Мотоко в цьому сумнівається – це видно по її іронічній посмішці” ,-