Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment І ти приходила, молилась, І милосердий істукан Звелів везти із Сіракузи У Рим в кайданах християн.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Це на постаменті стояв істукан Леніна, подовбаний немилосердно кулями й шрапнеллю з усіх боків і… з іржавою цеберкою, надітою на голову.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment І відчув він, як «збентежилась та скипіла вся мусі-кія», бо гімни співались зовнішньому світові, з його суєтою суєт, тобто «бездушному істукану, тлінному цьому світові, з золотою його главою».
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment На червоні загорілі лиця виступила, як піт, відкілясь зсередини усмішка; один схилився до другого, щось шепнув, той відповів фіглярним кивком голови; мертві постаті оживилися, пики істуканів стали похожими на звичайні людські обличчя.
