Результати пошуку слова: Їй-бо
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
От Маруся трошки й зрадувалась, що, може, Олена зна того парубка, що їй так у душу запав, бо й вона на свій пай думала, що вже краще її парубка і на світі нема і що се його вона так вихваля. … Нехай бог боронить, чи не з очей їй сталось? … – сказала Маруся вже трошки сміліш, бо на серці їй не так вже важко стало.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я
Їй–богу, нічогісінько! … – Тікай, бо, їй–богу, пхну. … Їй–богу, мати з батьком їдуть з ярмарку. … Їй– богу, правду кажу, проше вас. … – А що вже за своїх синів, то, їй–богу, гріх буде не хвалити їх. … Карпе, візьми вірьовку та повісь її зараз в сінях на бантині, бо як не повісиш, то я їй сама смерть заподію. … – Так, їй–богу, так.
Улас Самчук – Марія
Голосок, бодай їй добро було… Ціле літо пасла на вигоні гуси. … Корній, їй–богу, вже під’їхав. … Але Марія ж не може взяти тих коралів, їй–бо, не може. … їй–богу, хлопці, Гнат танцює!.. … Думала так, їй–богу, думала. … Вона нікого не оскаржує, їй, дяка Богу, люди допомогли… Поля вже обсіяні, а хату покривають… Урядник не повірив Марії.