Борис Грінченко – Серед темної ночі
— А що ж це ти, синку, вже й не хочеш? … А вже сироту то й не думав ніхто жаліти. … — Та вже ж і ми його луччим не зробимо, а тілько буде сварка, та лайка, та бійка. … Ці й собі виглядали, але вже не наймів,— хто ж би їх наймав? … А вже так після жнив украдено знову пару добрих коней у Денисового кума Терешка Тонконоженка.