Результати пошуку слова: А вже ж

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

— А що ж це ти, синку, вже й не хочеш? … А вже сироту то й не думав ніхто жаліти. … — Та вже ж і ми його луччим не зробимо, а тілько буде сварка, та лайка, та бійка. … Ці й собі виглядали, але вже не наймів,— хто ж би їх наймав? … А вже так після жнив украдено знову пару добрих коней у Денисового кума Терешка Тонконоженка.

Юрiй Яновський – Чотири шаблi

Posted on by / 0 Comment

Без жалю б’є їх рука, а вони покiрнi, вже розiйшлися по хатi бадьорими, сильними звучаннями. … Надiя охоплює нас, цiлi мiльйони людства здригаються, повертається на кiн iсторiї придушена, але жива нацiя, вже грiзно й тривожно вiтають її сурми Хто сказав, що нам треба божевiлля?

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Наче й вікна були зачинені, бо воно вже й не спекотно, а все ж приверзся нашому Андрієві Васильовичу чийсь тривожний доторк чи шепіт, мов хтось призабутий став за його спиною і не зводить з нього погляду. … А наш Лаврін вже на ґанку великого поміщицького будинку стоїть у жупані, золотом гаптованому.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

А так, то хоч цар велетнів і не жив, та проте й Морана не має вже тут власті. … Тепер приходиться вже боротись не на життя, а на смерть». … Туркомани стрінули їх своїми стрілами і ранили кількох; але живо тухольці завважили, що у ворогів не стало вже того страшного оружжя, і з грізним криком кинулися на них.

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

Posted on by / 0 Comment

Не давіть так, пане, а то вже нічого не будете знати про те, як панна Галина будуть сю ніч женихатися з паном Чорнотою! … Куля не влучила, бо втікач поспинався, але все ж таки той постріл накликав на козаків нещастя, бо вже через хвилину на мурах заворушилися вартові.

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

Блакитноокі живуть і в Тібеті, німці твердять, що то нащадки аріїв, а наш Вавілов… Та вже ж про аріїв – то вигадки, шкідливі вигадки, бо блакитні очі дає рецесивний ген, відкинутий на периферію. … Але Віктор давно вже поскладав усі свої іспити, навіть життєві, а тому ні з ким не боявся зіпсувати стосунки.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

Вже згасали останні жарини, а Георг іще не спав. … Жуючи листяні пиріжки, хлопець відчув, що у них є давно жадана приправа, а вже коли їв дику картоплю з ведмежим жиром, він зрозумів, чого йому весь час так бракувало: солі. … А поки весною сніг розтане, їх давно вже не буде в живих.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

Отець Артемій і його жінка були вже люде літні. … Вона почувала, що в її серці вже не жевріє, а розгорюється вогонь кохання, її щоки ніби пашіли. … І він вже добре виголодався; вже й його за живіт тягло так, що його широкі уста аж зблідли. … Його жінка Марта вже була сивувата, але ще кремезна й поставна. … – вже не жартуючи говорила Антося.