Всеж-таки чи всеж таки як правильно? Як би ти не намагався виглядати молодшим, а все ж таки роки беруть своє.
Петро Немировський – ВБИВСТВО НА ЕММОНС АВЕНЮ Posted on by / 0 Comment В останню мить згасаючий розум Якоба шепнув слабке: «ні…» Але все ж таки він вийняв ніж і, притискаючи його до стегна, підкрався до хлопця.
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment А як прийде, було, їй до скруту, не в могу стане, вона, хоч і через велику силу, а все таки всміхається та на жарти все й поверне.
Кобилянська Ольга – Нiоба Posted on by / 0 Comment А все ж таки, коли опiсля утратив i тебе, на котрого неначе всi надii по Йванi перенiс, покладаючись на твою помiч у вихованню своiх молодших дiтей, мов на другого батька iх, – … А все ж таки пiсля всiх таких тяжких хвилин сидiла бiля його постелi й усипляла молитвами до Спасителя.
О. М. Устименко – СПЕЦІАЛЬНІ РАДЯНСЬКІ АВТОМОБІЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЯ НА ХАРКІВЩИНІ (КІНЕЦЬ 1940-Х – 1990-ТІ РОКИ) Posted on by / 0 Comment Такий спецтранспорт не відрізнявся особливим комфортом та зручністю в експлуатації, але все ж таки радянські інваліди отримали змогу бути більш-менш мобільними. … Але все ж таки таких мотоколясок було зроблено лише декілька десятків тисяч і на конвеєрі вони пробули відносно недовго.
Микола Гоголь – Вій Posted on by / 0 Comment За обідом він швидко розговорився, докинув до сього-того й своєї думки і з’їв майже сам чимале таки порося; а все ж про свою пригоду в церкві не зважувався говорити, хоч і сам не знав через що, і всім допитувачам одказував: "Атож, усякії були дива!" Філозоф був із тих людей, що як їх нагодувати, то в них прокидається незвичайна…
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment А все–таки жаль молодого життя…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами Posted on by / 0 Comment Тичина, прочитавши вірш, записав у своїх нотатничках: “Воскресив у мені те перше кохання і ті дурні сльози і хороба серця (переродження), а потім в чотирьох стінах редакції “Світла”, самотність і голодовка, крім того, цілу зиму без самовара й без грошей… Природо люба, ой, гай-гай…” Все ж таки мідні хай будуть сурми, а не душі.
