Результати пошуку слова: А все ж таки

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

В астрологічний патронат я, звичайно, не вірю, а все ж приємно бути народженим під зіркою з таким загадковим іменем. … Але чому національну, все ж таки і Прометей, і Олімп — це антична Греція. … Та якби хоч смуга, а то ж все сплелося у такий всесвітній вузол, що нема того Гордія, який би його розрубав.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Але не зміг знайти відповідного, і, коли Кутузов повторив своє «А все ж таки, діло минуле, – … невелику й не добре стоптану, але все ж таки стежку. … Для таких двох молотників цього було мало, але все ж таки… – … Вій не виспався, але все ж таки трішки перепочив і тепер мусить іти. …  А все ж таки? 

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Повидавала генеральша дочок: за старшою далекий Бородаїв ‘ддала – нікому «оброків» тепер платити; за середньою – уплили ті «оброки», що наскладала давніше; тільки одна «мазепиха» не поживилася… А все ж таки, що генеральша придбала, то й уплило за дочками.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

А все ж таки мене тягне до неї, — … очима… А все ж таки нащо ж я її тямлю? … Мене, Богдане, не «ожидав» також ніхто на двірні, щоб бути помічним; ожидав хіба також лиш дух того, що спочиває тут вічним сном; але все ж таки в’їжджала я з іншим почуттям у батьківщину, як вона.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Але ж… сестра все–таки. … Майже до середини березня вони осідали в землянках, і Досі там було б, може, й весело, але трішки незручно і страмно – не тому, що вона така пані, але… зрозумій мене, Вороне, я все–таки жінка, мені треба вчасно й помитися, і розчесатися, і ще дещо зробити, а це не так просто, як вашому братові.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

Платонові дуже не хотілось пити, але він пив, щоб не образились нові знайомі, все ж таки йому з ними працювати. … Прийшовши до контори, він потупцював у сінях, що розділяли сільраду і правління артілі, а потім все ж таки прочинив двері, які вели до кабінету Макара Підігрітого.