Skip to content Величавсь я козацькою зброєю перед хліборобами, і думки не було в мене, против кого вона наготовлена… Не хутко мені очі одкрились, а все ж, хвалити бога, одкрились. …
Лежить, вивернувшись, як бик, що довго рикав під різницькою довбнею та завдавав усім страху, а далі-таки, хоч який дужий, упав сердешний і землю глибоко вдавив, лежить, як гора, і на мертвого ще страшно дивитись. …
все те в щирім золоті, аж горить. Всі скарби несіть до мене, не скупіться анічим – Все роздам! …
Мовив: «Бог тобі зростати дав тополею стрункою!» А тоді сказав: «Повім я все, що сталося зі мною,- Ворог мій зробився левом, хоч здававсь мені козою. …
Аспірозе, йди,- згораю через неї я від палу,- Ти оздоблюєш їй перли облямівкою з коралу, Ти даєш красуням юним чарівничість забуялу, А таких, як я, безумних, покидаєш на поталу! …
Ні, скажу-таки, а потім житиму або загину! ^3 І буде він як дерево, посаджене при витоках вод, що плоди свої дає в час свій і лист його не опадає, а все, що він робитиме, буде успішним. …
^21 Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. …
Слава… На землі все скороминуще, а там, у Бога, все вічне. 