Результати пошуку слова: Аби як

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Аби стати якоюсь графинею на окраїні імперії! … Як іще кілька багатих молодих жінок, що виховувалися в монастирі, Євпраксія не мала підлягати суворим монастирським регулам, однак навіть кведлінбурзькі черниці своїм грубим чорним шатам надавали такого крою, аби якомога випукліше вимальовувалися їхні кшталти.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Знав, що його черга теж от прийде, але занадто до серця того не брав, лише стискав щелепи: аби лише не подолав його той «ізмор», та безконечність, яка може й найсильніших увігнати в відчай та розпач. … попросив хрипко Максим, аби подати бодай якусь «причину», чого ж це він забрів сюди.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Недаром в таку годину – аби неділя або яке свято – хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись! … Який чорт не купив, то купив, аби гроші дав. … аби вони не нарікали на долю… Я умру; їм жити… хоч би ж хоч умерти спокійно!» Отакі думки, як легенькі хмари серед ясного дня, перепливали в голові старої матері.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Відчинила — аби як-небудь просунутись — і стала в сінцях, прислухаючись… … Ти прохав мене, аби по приїзді написав тобі, як тута і що, чи варто собі зриватися в дорогу. … перечитала останні слова, аби нагадати собі думку, на якій обірвалось писання. … Пообіцяв, аби заманити, а там як хочте.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

…найвишуканіших нагромаджень, посилаючи їх – коли не безпосередньо на мою адресу, як не було до чого причепитися, то хоч повз мене, в повітря і, мабуть, мав не абияку насолоду, побачивши, як мене пересмикує від тих його соковитих матюків.

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Posted on by / 0 Comment

А пощо ж тоді твій справедливий бог не спалить блискавкою князя, який насилає на полюддя варягів подлих своїх, аби вони розбій чинили кривавий над русичами? … І засміявшись, поклав слухавку, аби не розридатися, аби не зізнатися їй, як без неї йому одиноко і незатишно навіть під захистом Господа Бога.