Результати пошуку слова: Адже ж

адже́ ж – частка незмінювана словникова одиниця

Адже ми обi не дiти! Адже я в такiм самiм був, як ти. Адже я ледво докопався з хати до стодоли. Адже про її вiтця по всiх селах слава йшла. Адже ми близькi сусiди. Адже єгомость остро заказували. Адже ж ти сам почуваєш себе невинним, правда? Адже й нинi в церквi. Адже i над ним є старший! Адже бачиш її вдячнiсть.

Греблі обсаджені столітніми вербами. Адже ж завтра в Богуславі ярмарок. Адже ж і ти возиш. Періть собі самі; адже ж маєте руки.  – Адже ж, мамо, я принесла з лісу глечик суниць, – Адже ж люди якось звикають. Адже Мотря не мовчить, то й ти не мовчи.  Мелашка сяла, як кущ калини, посаджений серед двору.

Згромаджені бояри гляділи то радісно на малі медве-дята, то зо страхом на вбиту медведицю, обзирали рану і подивляли силу й смілість Мирослави, що могла вдатися в боротьбу з такою страшною звірюкою. Адже й тебе він за першим разом як прикував до себе. Темне гирло підземного хідника показалося очам згромаджених.

Всі вони були засіяні злаками й засаджені городиною, виноградом, банановими та помаранчевими деревами. Він змушений був це робити, бо Земля в тому стані, в якому вона опинилася… Власне, я кажу про стан людського існування… Це було хаотичне нагромадження неймовірної кількості людських організмів.

Він був ніби ввесь випраний, накрохмалений і блискучо вигладжений. А од дому по згористому широкому покаті наниз до течії слався старий парк, насаджений, певно, ще прадідом старої Гуковичевої. Адже ж і ти тинявся зо мною і марнував гроші незгірше мене, – Адже я не на свої гроші їздив, а на твої й по твоїй волі, а не по своїй!

Адже нам потрібен був саме цей вибух, нам його замовлено, а тепер… Адже він все сприймає по-своєму. — Не думаю, що ждете компліменту, адже вам це не потрібно. Адже для цього, їй треба бутп б самій в стані закоханості… Дещо з реквізиту, мабуть, попливе: оті підсаджені очерети та верби, декоровані трав’яними штучними косами…

Разом з глухим лоскотом каменя, спадаючого на призначене мiсце, почули загромадженi i глухий, пронiмаючий зойк. А втiм, може, й так… Адже добре то якийсь вигадав: панам весiлля, а курцi смердь. Адже я все-таки отець, не з’їм його. – Адже знаєш, що менi все одно! Адже нiхто їх о то не питався!

Адже ж тієї горілки, що ти видудлив, стало б, певно, на ввесь причет! Баскі, гладкі коні, чорної блискучої масті, з підрізаними трохи хвостами й мичками, з блискучими обскромадженими копитами, в нових гнуздечках, обкладених срібними цвяшками, били копитами землю, насторочили вуха й насилу стояли на місці.

На чолі йому виступили краплини поту, сорочка змокла від надмірного напруження – адже стільки незвичних завдань треба було розв’язувати одразу. Адже тоді доведеться підвестися, щоб повернути вітрило, і їхню близькість буде порушено. Стара ступиця, насаджена внизу на сторчову палицю, правила за поршень.