Борис Грінченко – Під тихими вербами
Поставив хату на новому грунті, далі від батька, аж з другого краю села, та й хазяїнує собі. … самих генералів аж п'ятеро, і війна турецька, і страшний суд із змієм, і «вид города Тулы»… … Проминув іще рік чи два,— аж гульк! … Сміялися всмак, аж здорові жовті зуби поблискували серед щетинястих, умазаних у смалець вусів та бороди.