КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Двадцятою і останньою була Анничка. То байка, що Іван був дев’ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята. Анничка буцім не хотіла і упиралась, але десятки рук випихали її з тісної юрми, і гарячі уста піддавали охоти: –

МАТІОС Марія – Нація

Збігленят і вмерлих у Юр’яни було багато: Ілько, Марічка, Васютка, Йванко, Петрусько, Дмитрик, Танасій, Василько, Штефко, Філип, Анничка й Одокійка. А якби комусь лихо стало, то не чекайте, поки Анничка з больниці прийде, каплі від серця – коло паспорта.