Григір ТЮТЮННИК – Вир
Анічогісінько. … прокляте дерево цієї ночі ані звуком не обізвалося?» — … Олена заспокоювала і говорила, що ніякого діда і розбійника немає і що під піччю на тепленькому спить котик-мурчик. … — Ти що муру заливаєш? … На літо він завжди голив голову і сидів, як татарський мурза. … Ніде ані шматини не потеряю.