Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ
Так дуже, що на ранок не лишається ані різочки життя. … Не мала сили сказати ані словечка. … Він ніби проривається десь із підземелля – і простує так тихо, ледь чутно, що вона відразу сідає на землю, у високу некошену траву біля самісінького татового порога, де на неї одразу накидається метушлива мурашва.