Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця
Я любив їхній Орлой, усіх тих лялькових апостолів, їхню Влтаву, їхню мову, всі ці димінутиви типу smrticka. … Здається, саме він намалював на стіні того сквоту нев’їбенно притягальну фреску з усіма згаданими особами – вони сидять, розпатлані й неголені, як апостоли, а на столі в них червоне вино і рибина.