ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини
– Що ж відповіла баба Вівдя? … Нібито й справді жила в селі така дівчина, Катериною її звали, і її знала бабина баба, бо на одній вулиці жили, разом на вечорниці ходили, в один день думали й весілля відгуляти, але пан забрав Катерину в горниці. … Верзла баба старості різні дурниці, а він вуха розвісив – слухає!