Григір ТЮТЮННИК – Вир
Вона поралася тихо, щоб не розбудити гостя, але з хати вже чулося хрипке покашлювання Оксена і веселий ві сну голос Дороша. … Прибіг, як завжди, веселий і рудий. … Узбек, радісно вишкірившись, бадьоро підійшов до Гнатового коня. … Бадьоро, як на солдатському вченні, кинув на плече карабін, примружив око.