Результати пошуку слова: Бачив
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів
Я бачив його іноді з ногою, відрізаною до коліна, іноді – відтятою по самісіньке стегно. … Я бачив, як після таких спроб мій бідолашний батько розпачливо заломлював руки. … Ніхто також ніколи не бачив, щоб він бодай раз відмикав свою велику скриню. … Раптом двері розчинилися, і до світлиці ввійшов чоловік, якого я ніколи доти не бачив.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс
Раніше я його ніколи не бачив. … Я бачив: він ніяк не може витиснути з себе те, що крутиться в нього на язиці.- Нас було троє і тепер, разом з тобою, знов стало троє. … Я все ще стояв, схилившись над картою, але вже не бачив її, заціпенівши зі страху. … Дивно, що жодного з них я не бачив ні в коридорі, ні в кімнатах.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
На жаль, Марко не обертався й не бачив, що робиться позад нього. … – Звідки вона тут взялася, не знаю, на березі її не бачив. … Хлопчик бачив його вперше. … Фотограф бачив, як каюк пристав до дошки, що заміняла пристань. … – Я бачив її лише кілька разів, та й то здалека. … – Бачив людей, що приїхали сьогодні машиною з Лузан.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол
Чомусь усі кораблі, які бачив Яковенко, були старі, пошарпані стихіями, так наче цей порт був на краю світу і, перш ніж до нього дістатися, судно мало пройти крізь усі сцілли й харібди нещасть і злигоднів. … Бачив себе збоку й згори. … Ти бачив коли-небудь таку, як я? … Яковенко ніколи не бачив своєї сестри.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Дивився й нічого не бачив, – … Знавши його добре, Максим бачив, що професор хльобає не горілку сьогодні, а щось інше, далебі – терпку отруту жаху й безнадії, але нічого не сказав. … Це, власне, єдині справжні, реальні запорізькі шаровари, що їх Максим бачив на своєму віку не в «малоросійському театрі», а в житті, ще з дитинства.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
– вигукнув з кута Ілля Гордій, невгомонний анекдотист, старий парубок (до цього він мене не бачив). – … Я ще бачив, як звалився під стіл Молотковський, відтак Головацький, і зрадів: я ляжу останній і нічого їм не виляпаю. … Я бачив батька крізь темну товщу землі в тій же позі, в якій він мені привиджувався, –