БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Крім того, ми дуже часто купалися і розмовляли без кінця-краю; принаймні розмовляли Джек із Пітером, а я слухав.
Микола Гоголь – Вій Posted on by / 0 Comment Та горе мені, моя ти нагідочко польовая, перепілонько моя, моя ясочко, що проживу я до кінця віку свого без утіхи та втираючи полою дрібні сльози із старих очей своїх, а ворог мій радітиме й глузуватиме нишком з немічного діда… … Розмова про відьом потяглася без кінця-краю.
ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ – Навчальний посібник Posted on by / 0 Comment Макаренко: “Вихователь повинен завжди добре знати наступне: хоча всі вихованці й розуміють, що в дитячому закладі їх навчають і виховують, проте вони дуже не люблять піддаватися спеціальним педагогічним процедурам і тим більше не люблять, коли з ними без кінця говорять про користь виховання, моралізуючи кожне зауваження.
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment При цьому довелося вислухати від Респондента не зовсім доладну розповідь без кінця і початку про його пиятику з якимись азилянтами у Мюнхені на Швабінгу (треба розуміти, саме ту пиятику, наслідком якої Респондент опинився згодом у поліції).
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Не гризи без кінця цукерки!..
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Людська душа безбережна, до кінця вона незбагненна, і люди, може, тим і прекрасні, що здатні отак широко радуватись щастю чиємусь…
ШЕКЛІ Роберт – Координати чудес Posted on by / 0 Comment знаменитої нью-йоркської платної дороги, якою ще ніхто не проїхав з початку до кінця без аварії.
Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів Posted on by / 0 Comment Всі їхні помисли були тільки про цей скарб, що дав би їм змогу безтурботно й марнотратно жити до кінця віку. … Я й досі прокидаюся від жаху, коли вві сні чую грізний гуркіт прибою біля його похмурих скель і пронизливий голос Капітана Флінта, що вигукує без кінця: –
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment – Так,- погодився Девід.- Але ж не станеш ти без кінця розводитись про те, як уперше в житті долала перешкоди верхи на коні або як уперше сіла за кермо літака й злетіла сама-одна високо над землею, аж під самі хмари?
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment А тоді на нашому з Цумбрунненом шляху виникне ще один рудимент – залізнична колія, точніше її абсурдний відтинок, обрубок, нізвідки внікуди, без початку і кінця, якраз придатний для гадюк, що вперше виповзають на шпали 7 квітня вдень, а потім живуть між ними до глибокої осені.
