Результати пошуку слова: Без угаву

без уга́ву – прислiвник незмінювана словникова одиниця

А глибоко внизу без угаву кричала й ревіла, мов у лихоманці, ущелина Бродвею. Мюллера, цю гору м’яса, що без угаву сміялася, аж двигтіла, просто переслідувала удача. На вулиці без угаву гули, мов пароплави в тумані, автомобілі. Його вкрила мережа колій, і поїзди, що безугаву вилітали зі штолень, скидали тут свій вантаж.

Давно колись працьовитий Мирон Підіпригора загатив греблею вузький виїмчастий яр, на дні якого без угаву подзвонював чистий струмок. А от трублять про неї без угаву. Про це без угаву, перебільшуючи успіхи третього райху, трубило радіо, газети, поліція, старости, |,

Бо електродруг весь час без угаву говорив: – але крізь увесь цей пекельний гуркіт штурму час від часу чути було Трурлів голос, що кричав без угаву: –

Поки бакаляр виголошував свою рацію, бідна вдова плакала без угаву, а день не стояв, сонце підбивалось чимраз вище.

І так без угаву. Валка витягувалася з села Люди проводжали мовчки, лиш старий Западня воркотів без угаву, вп’явшись у рукав сивоусого підтоптаного стрільця.

Запряжений двома буланими фургон котивсь, як і багато років доти, уздовж моря, а Кипарис, безладно цьвохкаючи над головою батогом, без угаву викрикував у бік міста імена кіногероїв та героїнь.

Здоровезний голий парубок, молодий, увесь коричневий, здоровий, як бугай; самі лише труси на ньому, якісь коротенькі, з блискучої матерії… Зеф був при своїй пукалці, але не схоже було, щоб він конвоював цього чужинця: йшли вони поруч, і чужинець, недоладно розмахуючи руками, без угаву щось Зефові утокмачував.

– Просто дивно, як люди можуть бути такі цікаві і без угаву запитувати про те саме. Це був якийсь упереджений невіра, бо без угаву говорив про розбійників, пройдисвітів та злодіїв; багато їх, мовляв, тепер вештається по Пісецькому краю.

А вибухи за вибухами без угаву, без перерви, сласно, люто, пекельно гуркочуть, гупають, велетенськими молотами б’ють у груди старий Берлін.