БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment А за ним поснувалась легенда про гордого сокола, про безумного сміливця… Недосказана легенда про нікому не відомого, гордого нащадка першого каторжанина Сибіру, про правнука гетьмана Дем'яна Многогрішного. … І нагло… Серце закалатало йому безумно, шалено.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Безумно хотілося знати, що от вибіжиш іще на оцей горб, вдряпаєшся іще на оцю кичеру — і перед тобою розкриються любі околиці рідного села, церковця мила усміхнеться привітно, знайомі контури обрію одразу заспокоюючим пластирем ляжуть на стривожену свідомість.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Я дуже тішуся, що пан Мертенс був такий чемний… Одверті, чисті, дитячі очі так безумно-комічно, так зворушливо-смішно дивляться, не кліпаючи. … Ви можете бути безумно приваблива. … Наче не сталося щойно величезного чуда, наче не відбулося в безумному крику щастя страшне таїнство.
Григорій Сковорода – Наркіс Posted on by / 0 Comment Хай же і вуста безумного будуть у серці. … Хай же і вуста безумного будуть у серці.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment Озброєний загін радикально налаштованих військовиків вивільнює із в'язниці безумного Святополка, ув'язненого батьком Володимиром за зговір з поляками.
ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА – Мати (1927) Posted on by / 0 Comment Вона довго сперечалась із старшим сином, щоб відмовився від такої безумної думки.
Біблія – Новий Заповіт Posted on by / 0 Comment 16 Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! … А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
ТИЧИНА Павло Григорович – Соняшнi кларнети Posted on by / 0 Comment О лицарі безумного лицарства, З прокляттям вас на перегній!
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment А погляд очей твоїх ясних, То був би кадриль чарівний, Твої ж поцілуї гарячі, То вальцер безумно-шумний!
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment В тобі останній глузд народу гине По капищах безумно-богомольних… По капищах твоїх многопрестольних Теряють розум вкупі з мідяками Ті, що в своїх роботах потогонних Бідують-б’ються по ріллях з волами І хлібом діляться з попами-туманами.
