Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Заклики до втечі, поки не пізно, лунали безупинно, неначе молотом стукали по головах.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment – нагнічуючи безупинно на його зясждену волю, коли вершинка і так ось – ось мала зломитися – до кімнати увійшов Великін.
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя Posted on by / 0 Comment І все це без змін, не чуючи нічого, крім безупинного потріскування шпангоутів і одноманітного плюскотіння океанської хвилі!
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Ще Никифор подарував їй там кiлька городiв, вона буде однiєю з найбагатших жiнок, через купцiв i слiв, якi безупинно перетинають Понт, вона знатиме, що робитиметься в Константинополi.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment …рушниць, мушкетів та пищалей, що навіть сам Шафранський здивувався; і хоч їхні постріли й не були такими влучними, як у досвідчених стрільців, зате вони гриміли часто й безупинно: одному євреєві допомагали ще п’ятеро чи шестеро, набиваючи й міняючи рушниці…
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден Posted on by / 0 Comment За три дні безупинної роботи скінчив нариса, але коли старанно переписав його великими кривулями, то випадково довідався з бібліотечного підручника стилістики про існування таких речей, як абзаци та лапки.
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно Posted on by / 0 Comment Але пізніше він зрозумів, що такій можливості безупинного коїтусу завдячує аж ніяк не своєму передчасному визріванню, а ще одному наслідку збідненого дитячого харчування: він був, немов авто без гальм, –
Біблія – Старий заповіт Posted on by / 0 Comment 49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви, 50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес, 51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста…
Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment Капітал мусить торгувати, мусить бути в неперестанному рухові, в вічному перемоганню самого себе, в безупинному пожиранню надвартости.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment XXXV Дмитро прокидається від холоду і болючого безупинного стукоту в голові, начеб там невидимі ковалі гупають важкими молотами.
