Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Скільки боїв попереду! … Ти мені махорки дай, скільки душа моя потребує. … Тобі скільки? … Ти хочеш знати — я ніби весь зрісся з цим страшним ремеслом битв. … — А ти чого хочеш? … Скільки тобі років? … Ти хочеш вчитись? … Та за пляшки, та туди, вогонь його бери! … не бери піджака, не бери піджака, —