Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Пізніше я часто згадував його слова у вісімдесятих роках, коли читав у варшавському "Нашому слові" про те, як лемки по одному повертаються в рідні Бескиди.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Вони стояли на самісінькій вершині Лукавиці, безмовні, зачаровані красою бескидів.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Звернений до зорельота бік приморського цасма підрізався крутим бескидом, що захищав улоговину од вітру.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment …Палахкотів над проваллями… Звивався над прірвами… Пролітав із свистом спіраллю над диким бескиддям і нагло зникав десь у надрах землі – занурювався, як вогненноокий хробак, зі скреготом і хряском у груди скелястих гір, свердлив їх з блискавичною швидкістю, розсипаючи іскри.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Нарешті, заблукав у цей кут між громаддям гір і зупинився, завис, застряв між бескидами, розряджаючись своєю вавілонською зливою.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Та водночас, коли усе ж таки звертав із дороги тихої, на якій ноги вгрузали в теплий м'який пил, і вгризався в нетрі, в каміння, в бескиддя горбате, коли падав стрімголов у пропасті на ребра гострих скель, коли обступали мене зусібіч скам'янілі міста, в яких плодилися змії і багато-чисельні…
