Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment Аж на дні в яру знайшов ще одну загублену річ: блакитненьку Таліну хусточку.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Уминаючи канапку, Жак дивився у блакитне небо, на надію, що здіймалася вище і вище.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Високий білий шолом Міндоллуїну підпирав блакитне небо.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Вікна салона Ллойда були незакриті, і крізь товсту шибку він побачив з одного боку блакитне море, а з другого – незліченну юрбу.
ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно Posted on by / 0 Comment Одне було блакитне, а інше – каре, в тебе такі самі.
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019 Posted on by / 0 Comment Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське ; де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно високе, бездонно-глибоке шатро ? (
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Колись тут росли сади, між садами звивались тінисті доріжки, а посередині лежало блакитне озеро, яке живили водою гірські джерела; при Сарумані зелень вивелася, стежки випрямили, вкрили чорним гранітом та поставили уздовж них чавунні стовпчики з ланцюгами.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Стояли мости, клекотіла під ними Аді-дже, височіли вежі й дзвіниці, Сан-П'втро врізався в блакитне небо над Вероною, жоден камінь не схитнувся в палаці.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Вона поводилась з великою гiднiстю, позбулася робакового вiдростка в тюремнiй лiкарнi й присяглася менi досить промовчо, що дивне блакитне хутро, яке за словами певної статечної дами, мiсiс Мак-Крум, вона в неї вкрала, було насправдi дарунком, зробленим їй вельми недбало трохи сп'янiлим мiстером Мак-Крумом.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Дід виймає шматок хліба та дрібок солі, починає й собі снідати… Грицько, чи присів, чи ні – вже, дивись – опинився гін за двоє, скочив верхи на барана, трендикає та висвистує… Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо.