Результати пошуку слова: Блискучо
Володимир Набоков – Лоліта
Я вирiшив скористатись випадком i попрямував до нього – з блискучою iдеєю позичити в нього пiдойму, хоч у мене була своя. … З добiрнiшою насолодою, я проказав їй, що моя пасербиця щойно вийшла за блискучого молодого iнженера-гiрничого обваженого таємним урядовим завданням у пiвнiчно-захiдному штатi.
Германа Гессе – Гра в бісер
вже не його приятель Йозеф, а тільки вчитель і екзаменатор, тільки Магістр Гри, який замкнувся в колі своїх суворих обов’язків, ніби в оболонці з блискучої поливи, обпаленої на вогні й застиглої на ньому. … Немов покинутий напризволяще, Кнехт зіщулився на блискучому від роси камені й тремтів з прохолоди.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Не самі прибули дівчата над берег блискучої вночі ріки. … Далі — не створивши уст ні на одне слово, кинула вінок з усеї сили коло каменя в воду… Вінок заколисався сильно і, поплававши кілька хвилин кругом по тихій воді, почав, немов кермований невидимою силою з-під блискучої поверхні, сунутися ледве замітно вперед.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
В руці обвисла вже зовсім обстрьопана троянда, а блискучо-чорні туфлі покрилися легеньким нальотом куряви. … Він їхав, і похихикував, і похитувався на коні – було йому затишно, бо й сонце над головою похитувалося, соковите, приємне й затишне; цвіли над головою блискучо-чисті хмари, а поміж них розливався блакитний шовк.