Результати пошуку слова: Бо ж

КОСТЕНКО Ліна – Берестечко

Posted on by / 0 Comment

Ти ж, Богдане, із того дерева, з якого ріжуться королі! … Ій-Богу ж йому, псяюсі, не з медом. … Ждани та Бояни. … Ото ж бо і воно. … Брела голота… І жінками Лота білів, болів березовий стовбняк. … То чи ж мені, упитому боями, мущинський дух по запічках шукать?! … Чи ви ж їй хоч ноги обмотали наміткою, щоб не боса стояла перед Богом?..

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

–  Ну ж бо, серце!.. … То iншим молодицям мак сiять та моркву садити, а вам, їй же богу моєму, вам отаманувати! … Скажи ж бо, Марусе!  … Декотрi й вiри їй пойняли: "Та вбачай же бо, вбачай добре: другого такого нема!" – … –  Та боже ж мiй, боже!  … – їй же богу моєму, щаслива!

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

не дай же бог, у прийми дремене! … Особи урядові, та хай же бог усю мене, як є, як щось отут збрехала я судові і на душі й на тілі обіб’є! … Здавалося в ті дні,- моя любов, прогіркла й перестояна вже скоро душу випалить мені… Я ж так боялась підлості і бруду! … Так дай же вам боже щастя. … Нема ж бо слави у дому сидячому.

Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка

Posted on by / 0 Comment

Хоч і був на Тимоху гонитель, що знав про усі його бездільничества, та що ж бо? … Так що ж бо! … Так-бо калавурні так і женуть її від холодної. … А то ж бо і неправда, скажете? … А вже ж, що бог дасть!» Недовго їй збиратися: поскладала у торбинку, що було, почепила на спину, паличку у руки, пішла.

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Бо ж лабораторіями нас не балували… … — Де ваша мудрістьі Наші печі хай куріли, але ж по-Божому, а після нашого кисневого дуття вдвічі більше кушпелити стали. … Дуже, правда, кирпатий, на голові три волосинки і замість брів самий пух, але хоч і безбровно, одначе жвавий, бойковитий, в ідеях весь, як у реп'яхах.

Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху

Posted on by / 0 Comment

Бетан метнулася від столу, навіть не попросивши дозволу: вона ж бо сподівалася листа від котрогось із своїх патлатих хлопців. … І щодня я хочу з кимось жартувати, Босе, бісе, бом. … Малий не знав гаразд, що йому на це сказати, але ж мовчати не випадало, він-бо так хотів бути чемним, отож запитав: –

УКРАЇНКА Леся – Камінний господар

Posted on by / 0 Comment

*Тут ужито французької, а не iспанської вимови iмення "Жуан", бо так воно освячене вiковою традицiєю у всесвiтнiй лiтературi. … Д о л о р е с Се, либонь, i краще, бо що ж ти можеш лицаревi дати у надгороду? … там платиться за все коли не злотом, то… Д о н Ж у а н Боже!

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

Увільнившись від життєвих пут, кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові і з особливою владною силою лунає його бойовий клич. … Бо ж підвестися під вогнем на весь зріст — це безстрашність… … Я ж бо й сам весь поранений…

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Хома хоч ходить бiля товару, та все ж ближче до панiв, бо треться коло них. … –  Та цить же ж бо! … Та ти слухай же бо. …  Бодай ти так жив, як та фабрика буде! … –  Iди ж, мIряють-бо… – … I знов жорстока тиша здушила серце у жменi, знову болюча жага кривавого слова розтягнула хвилю у вiчнiсть.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Сьогодні жив, завтра – що бог дасть! … А після сього не будемо журитись, що нам бог милосердний не пошлеть терпіти, і, перехрестившись, скажемо: «Господи! … За його правду не оставив же його і бог милосердний: що б то ні задумав, усе йому господь і посилав. … божитись, а ще пуще, як напрасно; я ж тобі і без божби вірю.