Результати пошуку слова: Бобер

кала́н – іменник чоловічого роду, істота (морська видра, камчатський бобер) відмінок однина множина називний кала́н кала́ни родовий кала́на кала́нів давальний кала́нові, кала́ну кала́нам знахідний кала́на кала́ни, кала́нів орудний кала́ном кала́нами місцевий на/у кала́нові, кала́ні на/у кала́нах кличний кала́не кала́ни

– поцікавився Старий Бобер. Всівся Старий Бобер на пеньок. – питає Старий Бобер. Глянув Старий Бобер на свій портрет.

Вони напружено вдивлялися в ополонку, де повинен був з’явитися бобер. Буйний плескіт, дощ краплин – і бобер уже лежав на льоду. –  Я навіть не помітив, коли бобер виплив, –

Небавом «Хімтовари» перетворилися на маркет побутової хімії «ШИК», що належав до великої мережі, якій за емблему правив бобер, символізуючи охайність. «Бобер рекомендує» —

Івана Боберського, пізнішого ініціятора стрілецьких секцій при сокільських організаціях та заслуженого члена Української Боєвої Управи. Члени: Микола Балицький, Іван Боберський, Іван Кивелюк, д-р Микола Лагодинський, д-р Михайло Лозинський, Теофіль Мелень, Володимир Темницький, д-р.

Бобер? –  Бобер. –  Дак щоб ти ж знав, що в мене білий бобер е, а в тебе нема!

Кожен є тим, чиє серце в ньому: серце вовче — істинний вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — є бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — є вепр, хоч вигляд бобровий.