Результати пошуку слова: Бовван

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

Вулиця, затиснута триповерховими палацами, несподівано улилася до круглої площі, прикрашеної бовванами невизначеної – а радше подвійної – статі, а також статуями страхітливо мускулястих чоловіків з настовбученими у бік гермафродитів прутнями. … Нікта наблизилася до столу й зачудовано подивилась на бовванчика.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

На тлі світліючого неба все виразніш проступали металеві ферми, стало видно між ними — по цей бік — непорушну постать вартового в плащ-накидці, за мостом бовваніла сторожова будка, там, безперечно, теж був пост. … Ледь бовваніють край степу обриси випростаних тополь. … Справді, між деревами бовваніла чиясь постать.

Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки

Posted on by / 0 Comment

Тим часом каштан і його команда сумно поглядали на ракету, що бовваніла вдалині, на свою милу й рідну, як батьківський дім, ракету. … А Томаса чекали ракети, що бовваніли вдалині, і містечко, і жінки з Землі. … Нарешті вони круто звернули, і ракета, що бовваніла вдалині, зникла з поля зору.

БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка

Posted on by / 0 Comment

Тим часом каштан і його команда сумно поглядали на ракету, що бовваніла вдалині, на свою милу й рідну, як батьківський дім, ракету. … А Томаса чекали ракети, що бовваніли вдалині, і містечко, і жінки з Землі. … Нарешті вони круто звернули, і ракета, що бовваніла вдалині, зникла з поля зору.

СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські

Posted on by / 0 Comment

Істина їхньому гострому зоровi не здаля бовванiла, як простацьким розумам, а ясно, мов у  свiчадi, виставлялася,  i вони, забачивши вiдразу живу її подобу, уподобили її у рiзноманiтнi тлiннi фiгури. … Все не наше, все загине – i самi боввани нашi.

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

На вежах бовваніли в синій імлі постаті вартових козаків. … Тільки на вежах бовваніли вартові та з широких мазаних бовдурів над приземкуватими куренями ліниво тягнулися в імлисто-сизе небо голубі ранкові дими. … Чувся тільки посвист вітру, та жалібно скрипіла стара кострубата груша, що тьмяно бовваніла біля причілка.

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

Лише поодинокі улоговинки становили виняток, бо навіть там, де берег був не дуже крутий, оддалік бовваніли висоти. … Ніякий спостерігач не міг би побачити судна з берега ще й тому, що воно просувалося на тлі темних горбів, які, куди не кинь оком, бовваніли по видноколу.