КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ
Яка стоїть немов свята та божа. … дійся воля божа! … Я пригадала матір молодою. … Як горе те сподіялося з нами,- не стало батька, то на другий рік так хлопці і ходили табунами, щоб хоч побачить матір звіддалік. … Тут двоє матерів, твоя і Божа. … Ой люди, люди, божа подобизна до чого ж ви цю землю довели?!