Skip to content Але ці кляті шнапси, які ми пили тоді, цей сік, що перебродив із бозна–яких фініків, це вогняне вариво з чужоземних нив, десь під Одесою, яке ми заливали собі в горлянку, і воно пекло, починало діяти, наші очі світилися в темряві турецької ночі, як вуглинки, і розмова була жвавою. 