Skip to content Йосько Бергман, наставник при тiй кошарi, що я в нiй роблю, знов сего тижня бив штирох робiтникiв, а одному бойчуковi-лип'яровi вибив палицею два зуби. …
За тото, що бiдний бойчук, голодний та хоровитий, не мiг двигнути вiдразу повного коша глини! …
– Тот бойчук, – …
Що нашого робiтника, дикаря, бойка, рiвняти до нiмецького! – Не бойся, – …
Воно перекочувалося на передмістя – на бойні, на чинбарні, на сонні хутори й села, на далекі-далекі виселки й котилося звідти назад, на південь, на північ, на захід, на схід… Однотонна, безперервна гавкотнява. …
– Ми вам дамо «бойца», і ви сходите з ним. Уже й Шрам із іетьманом, об’їхавши байрак, прискочили до того бойовища, а їй байдуже; вона плаче, вона вбивається над своїм Петрусем. …
От же й тепер він, бачся, той же, да ні: усе в його стало якось хистко, і слово його хоть і бойке, да не таке тверде й щире, як правдиво-козацьке слово. 