Борис Грінченко – Серед темної ночі
Ходила й по снігу боса, їла й такий хліб, що собаці треба розмочити в помийниці, та й тоді вона не схоче. … Була боса, в самій сорочці та в лихенькій спідничині. … Після першого випадку з Квасюком вона спала завсігди вбрана, але була боса, і холод дошкуляв її у ноги. … Хто ж її там візьме, босу й простоволосу, ще й безпашпортну?