Результати пошуку слова: Бочки

На ньому лежали дві порожні бочки з-під китового жиру, поверх яких височіла аж до палуби купа солом’яних мат. На додачу до моїх напастей бриг шалено гойдало і нахиляло на всі боки, і бочки з-під китового жиру, які лежали на моєму ящику, здавалося, от-от обваляться й загородять єдиний вихід із мого сховку.

І по цьому слову загилив його в голову, аж луна пішла, як з порожньої бочки. Сів біля бочки розбійник Мордань, підніс до ста очей паперову стрічку та й читає, що там, наче інформаційне ситечко, виловлює Демон з одвічного атомного підскакування. відповів той глухим голосом, який наче долинав з порожньої бочки, –

Невдовзі до бочки, в якій сидів Лабала, підійшли двоє. Його обуяло бажання вискочити з бочки, схопити якусь залізяку й стукнути нею по головах оцих двох білих. Лабала, висунувши голову з-за бочки, дивився на те місце, де поволі тонув розколений надвоє велетенський корабель.

Він набрав дерев’яною лопатою попелу з бочки і покропив його рідиною із слоїка. – Всі оті бочки попелу, що я ховаю, – – Бочки… – Слуги тим часом вантажили бочки. Підкотило кілька підвід, і бочки поскладали на них.

осьму́ха – іменник жіночого роду (восьма частина кварти, відра, бочки, десятини тощо) відмінок однина множина називний осьму́ха осьму́хи родовий осьму́хи осьму́х давальний осьму́сі осьму́хам знахідний осьму́ху осьму́хи орудний осьму́хою осьму́хами місцевий на/в осьму́сі на/в осьму́хах кличний осьму́хо* осьму́хи* [діал.]

підтова́рник – іменник чоловічого роду, істота (колода, яку підкладають під човни, бочки) відмінок однина множина називний підтова́рник підтова́рники родовий підтова́рника підтова́рників давальний підтова́рникові, підтова́рнику підтова́рникам знахідний…

Людей кидало з одного борту на другий, котилися бочки, гриміла порожня тара, корабель трясло й перехняблювало, наче в ньому тисяча пробоїн, і крізь кожну фонтанує брехня. Але ночувати не витримали, й металеві бочки для обігріву не допомогли. Покидали ті бочки і розбрелись по готелях.

Зустрічні хурщики, що везли з Полтави на Зіньків та Гадяч бочки з оселедцями, забачивши сумний поїзд, здіймали шапки. Такі бочки, такі бочки, що коти по дорозі від Полтави й до Опішні, і то не поб’ється. А як наші німчика відженуть та назад вернуться — де зерно, де плужки, де гарбочки, де реманент?

Уста — половинка скибочки оранжі, накрита тонесенькою ниточкою. Ніякий шпиг не може заткнути чопом тих питань, що фонтаном б’ють із одітканої обивательської бочки. Викочують бочки на вулиці, розбивають, галасують, справляють танець чистісіньких канібалів.

Треба було вточити панотцеві з тієї бочки, що од стіни. і, занехавши всякі жалощі, почну я з веселішої бочки, щоб для завтрашніх історій, може, кращий дати вам призвід. Подивились спочатку бочки, що значились ніби з олієм, –