Результати пошуку слова: Брехати
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Він таксамо буде брехати і прикидатись, бо ховатиме від батька свої справжні почування, таксамо брак гармонійного впливу батька та матері нівечитиме його душу. … Але мене бере злість, хоча б за те, що я мушу брехати їй. … А я не хочу брехати… … Вам брехатиму, буду соромитись вас, вам буде тяжко від цього.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
– прошептав.- Ну, коли не рад здихати, Наострись гаразд брехати!» З тим перед царем він став. … А подумати, як цупко Я почну брехати, любко, Аж свербить мене язик!» Ще раз цілувались в лиця, І потішилась Лисиця; Але брами всі замкнуть Наказав Микита й жваво Стежечками вліво, вправо Почвалав з Бабаєм в путь.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Навіщо брехати, що я лишився спокійним, як планував? … Ось спробуй вимовити їх уголос – і відчуєш, як накотяться сльози: треба любити своїх друзів, захищати батьківщину, поважати старих, не принижувати слабших за себе, не брехати, нічого не боятися й нічого не просити… Говорити про це, може, й смішно.