ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Зато як много власної вини, Розпусти, злоби, брудноти і зради Побачив нині! … Як гидкими нині, Як низькими, фальшивими, з джерел Брудного самолюбства йдучими, Здались йому похвали і подяки, Поклони, стони й сльози тих людей!
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment Коротка… Три жінки неспокійно совалися на стільцях, нервово поглядаючи на порожні брудно-сірі стіни. … Вони двигтіли, ніби величезна пральна машина, що проковтнула й тепер жує несамовиту рок-групу й цілу купу дуже брудної білизни.
БОБРОВНИКОВ А. – Повість про нещасних марсіян Posted on by / 0 Comment Невідомо, що сказав би на це Тед, якби на веранді не з’явився Лорі в брудному комбінезоні. … – А головне – так чи інакше треба покінчити з цією брудною справою.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment В темній пучині його тоне і жива душа і мертвий камінь Вікно квартири, завішене знадвору брудною рядниною туману, теж нагонило глуху печаль і безнадію.
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Знайомі розповідали, що все там змінилося: колючих дротів з вишками нема, з асфальтових доріжок перед будинками сліду не залишилося – усюди безлад, брудно, подвір'я завалені сміттям та різними відходами цілий рік. … Всюди брудно, не прибрано.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment У вiтринi, крiм брудного кота, що грiвся на сонечку, та купки смiття, не було нiчогiсiнько. … Навiть та, збудована, частина виглядала ще не дуже привабливо – панелi були брудно-сiрi, рiзного вiдтiнку, шви мiж ними кострубато, нерiвно чорнiли.
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment З плису були короткі, до коліна, штани й гетри, з вельветину – колись темно-зеленого, а тепер зовсім вицвілого, брудно-рудого кольору – схожа на мисливську куртка з великими кишенями на грудях і по боках.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Библіотека для чтенія”, а разом з нею й статечні, добромисні люди вилаяли книжку й автора, назвавши книжку брудною й аморальною, а автора “сіятелем плевел” на ниві виховання благородної молоді.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment Пір’я воно мало спершу брудно-буре, ще й укрите такими сірими струпами, які, однак, дуже скоро пообпадали, і під ними виявилося щось на взірець м’якенького пуху – пір’ям його й не назвеш. … Розумієш, листя було жовте, зелене й усе в плямах, але не буре й не брудного кольору.
