Результати пошуку слова: Буг

Всі землі понад великими річками — Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном — з давніх-давен залюднювали східнослов’янські племена. Нарешті в XI столітті половці витиснули Русь із степів на північ, опанували Дніпром од лиману до Орелі, захопили устя Дністра й Бугу й, таким чином, перетнули руські шляхи до Чорного моря й Цар-городу.

— Біля самого Бугу, — На нижній темній губі під шкірою нервово затіпавсь продовгуватий звивистий бугорок. Виразно бачив на зелених хвилях Бугу Мірошниченка, бачив в палаючих хатах постріляних, порубаних комітетчиків; бачив усю свою землю, непорізану, неподілену, в п’яти шматках, як п’ять пальців однієї руки.

Буг – іменник чоловічого роду (назва річок у Східній Європі) відмінок однина множина називний Буг Бу́ги родовий Бу́гу Бу́гів давальний Бу́гу, Бу́гові Бу́гам знахідний Буг Бу́ги орудний Бу́гом Бу́гами місцевий на/у Бу́зі на/у Бу́гах кличний Бу́гу* Бу́ги*

буга́ячий – прикметник відмінок однина множина чол.

буго́рний – прикметник відмінок однина множина чол.

бугри́стий – прикметник відмінок однина множина чол.

…Бу́гові знахідний Півде́нний Буг орудний Півде́нним Бу́гом місцевий на/у Півде́нному Бу́зі, Півде́ннім Бу́зі, Півде́нному Бу́гу, Півде́ннім Бу́гу кличний Півде́нний Бугу*

буго́рський – прикметник відмінок однина множина чол.