Skip to content Дав йому Бог плуг, воли – будеш орати, сіяти, робити до самої смерті! …
“То будеш отак повзати, доки світу!” – …
І більше не будеш. …
Йди собі, бери собі, неси собі в сині моря, в глубокі потоки, там ти будеш піском пересипати, у воді си купати, в лист си завивати! Забудь мене, народе мій, Коли щасливий і міцний, До праці станеш на свій лан І в своїй хаті будеш пан; Коли не буде між тобою Ані голодних, ні трудних, Ані обійдених судьбою, Ні слуг, ані панів бутних; Коли у всіх твоїх дітий Чуття та мислі розцвітуть, Ти станеш чистий, мов святий, Тоді про мене ти забудь. Я одразу відчув, що коли ти вже став на наш бік, то будеш з нами і душею, і тілом, – …
Менше думай про вроду, дитино, а більше про свої обов’язки, тоді й тут, на озері, ти будеш щасливіша, як у королівському палаці. …
Ти нас почуєш, коли будеш потрібен. …
Коли будеш нам потрібний, то почуєш ім’я Звіробоя.