БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
…пінистої крові на одежі, на руках, якими затуляв місце удару… Голос кляв, віддаляючись, чийсь рідний голос… В серці піднялася буря не то пекучого гніву, не то пекучих сліз… … Але будь воно прокляте, таке діло. … Але й ці налети припинили будь-який рух до вечора та нанесли деякі втрати – перша кров юнацька зросила землю тут і там.