Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода
Три довгих роки в садах Токая, Відня він марив рідним вишневим цвітом, низовим вітром, небом, в якому грають веснянку жайворонки, і вечоровим дівочим щебетом. … — Ну, будь здоровий, — … Дивись же, будь достойним! … — Ну, будьмо! … — Будьмо! … Будьте здорові, дядьку! … Найгірше зло незбагнене, незрозуміле, без будь-якої логіки.